متى قلب الشجي المضنى لمغناكم يعود
Uk
مَـتَى قَلْبُ الشَّجِي الْمُضْنَى لِمَغْنَاكُمْ يَعُودْ
وَشَـمْسُ الحَضْـرَةِ الْحَسْنَا تُوَافِي بِالشُّهُودْ
Коли ж засмучене й виснажене серце повернеться до вашої оселі,
і прекрасне сонце Присутності зійде, несучи з собою свідчення?
كَـوَوْا فـِي جَمْـرَةِ الْحُـبِّ فُؤَادَ الْمُسْتَهَامْ
وَخَطْـبِي فِيهِـمُ خَطْـبِي وَقَـدْ شَـبَّ الْغَرَامْ
Вони обпекли серце одержимого коханням на розжаренім вугіллі любові,
і моя справа серед них — тільки моя, відколи спалахнула пристрасть.
وَدَمْعِـي وَالضَّنَا يُنْبِي عَنِ الْوَجْدِ الضِّرَامْ
وَفِيهِـمْ طَـابَ لِي سَلْبِي وَلَوْ طَالَ الصُّدُودْ
Мої сльози та моє змарніння сповіщають про пожежу туги,
і серед них навіть моє спустошення стало мені солодким, хоч відвернення й затягнулося.
مَـتَى قَلْبُ الشَّجِي الْمُضْنَى لِمَغْنَاكُمْ يَعُودْ
وَشَـمْسُ الحَضْـرَةِ الْحَسْنَا تُوَافِي بِالشُّهُودْ
Коли ж засмучене й виснажене серце повернеться до вашої оселі,
і прекрасне сонце Присутності зійде, несучи з собою свідчення?
أَلَا يَـا حَـادِيَ الرَّكْبِ فَأَوْجِزْ لِي الطَّرِيقْ
وَسِـرْ بِـاللَّهِ فِـي قَلْبِي إِلَى أَعْلَى رَفِيقْ
О поводирю каравану, вкороти ж мені шлях,
і мандруй, заради Бога, в моєму серці аж до Найвищого Супутника.
وَإِنْ وَافَـى سَـنَا الْحِـبِّ فَخَيِّـمْ بِالْعَقِيقْ
وَشَـفِّعْ بِـذَوِي الْقُـرْبِ عَسَـى حِبِّي يِجُودْ
І якщо сяйво Коханого зустріне тебе, розбий свій намет в Аль-Акіку,
і нехай наближені заступляться — можливо, мій Коханий виявить щедрість.
مَـتَى قَلْبُ الشَّجِي الْمُضْنَى لِمَغْنَاكُمْ يَعُودْ
وَشَـمْسُ الحَضْـرَةِ الْحَسْنَا تُوَافِي بِالشُّهُودْ
Коли ж засмучене й виснажене серце повернеться до вашої оселі,
і прекрасне сонце Присутності зійде, несучи з собою свідчення?
وَخُـذْ بِـالْمُغْرَمِ الصَّـبِّ لِأَعْتَـابِ الْكِـرَامْ
عَسَـى أَنْ يَرْحَمُـوا صَـبِّي دُمُوعاً بِانْسِجَامْ
Візьми цього знеможеного коханням боржника до порогів шляхетних;
можливо, вони змилосердяться над моїм палом та сльозами, що ллються невпинно,
وَيَرْضَـوْنِي عَلَـى عَيْـبِي بِـذَيَّاكَ الْمَقَـامْ
وَيَجْلُـو وَصْـلُهُمْ كَرْبِي وَيَحْلُو لِي الْوُرُودْ
і приймуть мене попри мою ваду, там, на тій піднесеній стоянці,
і єднання з ними розвіє мою муку, і прихід до водопою стане солодким.
مَـتَى قَلْبُ الشَّجِي الْمُضْنَى لِمَغْنَاكُمْ يَعُودْ
وَشَـمْسُ الحَضْـرَةِ الْحَسْنَا تُوَافِي بِالشُّهُودْ
Коли ж засмучене й виснажене серце повернеться до вашої оселі,
і прекрасне сонце Присутності зійде, несучи з собою свідчення?
أَلَا يَـا جِيـرَةَ الشِّعْبِ صِلُوا هَذَا الْفَقِيرْ
وَرِقُّـوا وَارْحَمُـوا شَيْبِي فَهَا دَمْعِي غَزِيرْ
О сусіди Аш-Шибу, збережіть вірність цьому біднякові;
зм'якшіться, змилосердтеся над моєю сивиною — погляньте, мої сльози ллються рясно.
وَغُضُّوا الطَّرْفَ عَنْ ذَنْبِي فَبِالْعَفْوِ الْكَبِيرْ
كَــثِيرٌ فَــازَ بِـالْقُرْبِ وَإِطْلَاقِ الْقُيُـودْ
Відведіть свій погляд від мого гріха, бо завдяки тому безмежному прощенню
багато хто здобув близькість і звільнення від своїх кайданів.
مَـتَى قَلْبُ الشَّجِي الْمُضْنَى لِمَغْنَاكُمْ يَعُودْ
وَشَـمْسُ الحَضْـرَةِ الْحَسْنَا تُوَافِي بِالشُّهُودْ
Коли ж засмучене й виснажене серце повернеться до вашої оселі,
і прекрасне сонце Присутності зійде, несучи з собою свідчення?
صَـلَاةُ الْحِـبِّ لِلْحِـبِّ عَلَـى مَجْلَـى السَّـلَامْ
يُحْيِيـهِ بِهَـا رَبِّـي نَعِيمـاً فِـي الدَّوَامْ
Молитва закоханого за Коханого над явленим дзеркалом миру
нехай мій Господь вітає його нею в блаженстві, що ніколи не минає,
وَيَسْـرِي فَيْضُـهَا الْوَهْـبِي إِلَى الْآلِ الْكِرَامْ
وَ يُجْدِي شَاكِرُ الشُّرْبِ كَمَالاً فِي الْوُجُودْ
і нехай її щедро дарований надмір ллється на шляхетну Родину,
і нехай вдячний, що випив, отримає повноту в усьому бутті.