يَا جَدَّ السُّلَالَةْ
О прабатьку шляхетного роду
Uk
يَا جَدَّ السُّلَالَةْ
يَا مَجْمَعَ كَمَالَهْ
О прабатьку шляхетного роду,
О зосередження всієї досконалості,
يَا جَمِيلًا فِي جَمَالِهْ
جَمَالُكَ لَا مِثَالَهْ
О прекрасний у своїй красі,
Твоя краса не має рівних.
فَائِقٌ لِلْبُدُورِ
مُقْتَبَسٌ بِنُورِهِ
Ти перевершуєш повні місяці,
Вони запозичують світло від твого сяйва.
مُشْتَاقٌ أَنَ أَزُورَهُ
عِنْدَهُ الدَّمْعُ سَالَا
Прагну я відвідати його;
Поряд із ним сльози течуть рікою.
رُؤْيَاكَ النَّبِيَّ
سَعَادَةٌ هَنِيَّةْ
Бачити тебе, о Пророче,
Це радість благословенна,
بِرِيحِهَا الْعِطْرِيَّةْ
فِي النَّوْمِ أَوْ خَيَالَا
З її пахучим подихом,
Уві сні чи у видінні.
جِئْتُ لِلرِّحَابِ
وَاقِفٌ بِبَابِه
Прийшов я до святих меж,
Стою біля його дверей;
بِمَجْمَعَ الْأَحْبَابِ
حَطَطْتُ الرِّحَالَ
У місці зібрання коханих
Я склав свою подорожню ношу.
أَسَدٌ فَوْقَ نَارَا
حَيْدَرْ الْكَرَّارَ
Лев посеред полум’я,
Гейдар, що невпинно наступає.
كَمْ بِالسَّيْفِ صَالَ
كَمْ رَعَدَ الْجِبَالَ
Скільки разів він разив мечем,
Скільки разів змушував гори тремтіти!
أَهْلِي وَقَبُولِي
بِالزَّهْرَا الْبَتُولِ
Моя надія та прийняття —
Через аз-Захру Пречисту.
يَا بِنْتَ الرَّسُولِ
بَلِّغِي الْآمَالَ
О донько Посланця,
Сповни мої сподівання.
بِزَيْنَبَ الْمُشَيرَةْ
وَنَفِيسَةَ الْكَبِيرَةْ
Заради Зайнаб-наставниці
Та величної Нафіси,
وَعَائِشَةَ الْمُنِيرَةْ
أَنْتُمْ خَيْرُ آلَ
І Аїші променистої,
Ви — найкращий з родів.
أِنَنَا نَوَيْنَا
عِنْدَهُ أَتَيْنَا
Воістину, ми мали намір;
І до нього ми прийшли.
يَا جَدَّ الْحَسَنَيْنِ
إِنَّ الشَّوْقُ طَالَ
О діду Хасана та Хусейна,
Наша туга стала тривалою.
قَدَّمْنَا الْهَدِيَّةَ
لِلْعِتْرَةِ الزَّكِيَّةِ
Ми піднесли наш дарунок
Чистому роду Пророка:
صَلَاةٌ عَلَى النَّبِيِّ
هُوَ بَاهِي الْجَمَالِ
Благословення Пророку,
Він сяє величною красою.